Як працює творче мислення?

Часто ми не помічаємо того, що наш мозок генерує велику кількість інформації при розумовому процесі та взаємодії з навколишнім середовищем. При цьому є частина завдань, які виконуються по вже записаним шаблонам, наприклад, проходження шляху від дому до роботи або приготування улюбленої страви. Але в ті моменти, коли людина стикається з перешкодою, якої раніше не було на її шляху, і вона змушена придумати спосіб обійти її, включаються творчі механізми мислення.

Припустимо, що людина пішла незнайомою раніше дорогою і натрапила на яр або струмок. Щоб перейти його, вона бере одну або кілька підручних довгастих предметів, кладе їх упоперек струмка і проходить перешкоду. Якщо конкретна людина не користується щодня таким прийомом, то вона за допомогою минулого досвіду (всі з дитинства бачили мости, навіть якщо ніколи не ходили по них) та методу його реалізації, побудувала нову абстракцію (ідею) — міст через струмок за допомогою підручних засобів.

Вся суть творчого функціоналу мислення полягає у генерації нових абстракцій за допомогою колишнього досвіду та способів його застосування. Мається на увазі, що для створення нового об'єкта мислення проводяться маніпуляції зі старими. А сама маніпуляція, у такому разі, виступає функцією, способом дії з цим об'єктом.

Оскільки ми звикли до того, що в голові народжуються абстракції, то простіше цим терміном і позначати нові об'єкти, що сформувалися, на основі старих. Справа навіть не в тому наскільки життєздатною є та чи інша абстракція (про це ми поговоримо пізніше), а в тому, що ця можливість мозку і є творчим процесом мислення. Наприклад, візьмемо абстракцію про синє (чорне, фіолетове, або будь-яке неприродне) яблуко. Припустимо, що людина не могла бачити синє яблуко в природі і використовувати цю абстракцію з попереднього досвіду (ні, ну тепер вона про синє яблуко знає і може навіть нагуглити ролики з ним). Відповідно, абстракція “синє яблуко” була згенерована в процесі мислення. Як вихідні, були взяті абстракції “яблуко” та “синій”, а функцією чи способом взаємодії стала абстракція “пофарбувати”.

Саме таким чином відбувається процес генерації нового. Приклад із яблуком лише спрощує пояснення творчої складової розумового процесу. Також можна розглянути мислення на прикладі математики, яка оперує абстракціями та функціями (і навіть не приховує цього). Одиниця – абстракція, додавання – функція. До одиниці додавши одиницю, отримаємо нову абстракцію — двійку. Можна навести ще багато прикладів, але, гадаю, суть зрозуміла.

Якщо покопатися, то в будь-якому творчому процесі мислення можна виявити лише дві складові: синтез — творча частина мислення (те, що ми описали вище) і аналіз — метод, який використовує мислення для виокремлення характеристик з уже готових абстракцій. Наприклад, характеристика “синій”, у який ми пофарбували яблуко, була взята нами з абстракції “синє озеро”.